Ласкаво просимо до нашого садка!

Ділимося досвідом

Конспект занятя в середній групі "Кожному мила своя сторона"

 Тема: заняття з громадянського виховання з елементами малювання "Кожному мила  своя сторона"

Програмовий зміст: сформувати у дітей уявлення про те, що у кожної людини є найдорожче місце на землі – місце, де вона народилася; викликати почуття гордості за своє місто. Збагатити знання про історію рідного краю, його традиції і звичаї; навчити милуватися красою природи та викликати бажання створювати красу своїми руками. Виховувати любов до рідного краю. Шанобливе ставлення до його історії, традицій, звичаїв.

Хід заняття:

Вихователь: Кожна пташина. Кожна людина на цьому світі має рідну землю. А що означає слово рідний? (дорогий. Блиски.

-        Хто для вас, діти, рідний? (відповіді дітей).

-        Рідні – це члени вашої сім′ї, родини. Це найдорожчі люди, які люблять

 нас. Весь час про нас дбають. А чи зможемо ми назвати рідною нашу країну, Україну?

-        Так, бо ми тут народились, ми з вами – українці.

Послухайте, як гарно про нашу країну написав поет:

Моя Батьківщина – це хата й калина,

Що виросла біля вікна.

Моя Батьківщина – це вся Україна,

Що в цілому світі - одна!

Моя Батьківщина – це будні і свято,

І неба безмежного шир.

Щасливе дитинство, це мама і тато,

Це радість, це ласка, це мир!

-        Тож ми вже знаємо, що наша Батьківщина – це Україна але у нас, дітки,

 є ще наша мала батьківщина, це те місце, де ми з вами народились. Ми називаємо  рідними і свій дім, і вулицю, і місто.

-        Як називається наше місто? (Генічеськ).

-        То ж яку вулицю, яке місто ми називаємо рідними? (Тут, де ми

народилися).

Перегляд відеоролику про місто, дошкільний заклад.

Вихователь: Так, звісно, ви впізнали останній фрагмент відео. Це наш садок. Наш садочок «Теремок» теж рідний, тому що тут нас завжди чекають добрі та лагідні вихователі та всі працівники садочка – кухарі, помічники вихователів, пралі… Є таке прислів’я «У гостях добре, а вдома найліпше». Як ви його розумієте? (відповіді дітей).

-        От бачите, які ми багаті. Маємо рідних: найрідніших людей, рідну

 домівку, рідну вулицю, рідне місто, рідний дитячий садок, який ми дуже любимо. Все це є рідна земля. Вона для нас – найсвятіша, найрідніша і як мама – одна.

-        Розглянемо альбом про наше місто. (Діти розглядають альбом.

 Проводиться бесіда).

-        А зараз я пропоную вам намалювати берізку, яка росте під нашими

вікнами. Ми зустрічаємо її щодня: і вранці, і вдень, і ввечері, в будь – яку пору року і за будь – якої погоди.

«Стоїть дерево, стоїть дерево. Цвітом зелено, в цьому дереві чотири бажання: перше – хворим на здоров′я, друге – людям колодязь, третє – від темряви світло, четверте – посуд для всього…»

Паритися з березовим віником. Готувати ліки – це хворим лікування вгамувати спрагу – людям колодязь; піч топити березовими дровами – від темряви світло. З березової кори плетуть кошики для ягід і грибі, роблять посуд для їжі. Та, напевно, нема нічого кращого. Ніж милуватися, любуватися тією красунею будь – якої пори року. це наше ріне дерево. Ми намалюємо його і на наших аркушах залишиться зелений березовий гай.

(Самостійна робота дітей та розповіді про свої малюнки).

-        Ось і закінчилося наше заняття. Сьогодні ми відчули себе справжніми

 українцями – синами і доньками нашої славної раїни.

Багато держав є, людей і різних мов,

Та кожному миле лиш одне, єдине.

Найкраща з усіх, то є рідна країна,

Мені ж наймиліша – моя Україна!