Ласкаво просимо до нашого садка!

200 років з дня народження Т.Г.Шевченка

Поезія Т.Г.Шевченка - дітям

Світає, край неба палає

Світає, край неба палає;

 Соловейко в темнім гаї

 Сонце зустрічає.

 Тихесенько вітер віє.

 Степи, лани мріють;

 Між ярами над ставами

 Верби зеленіють.

 Сади рясні похилились;

 Тополі по волі

 Стоять собі, мов сторожа,

 Розмовляють з полем.

 І все то те, вся країна

 Повита красою,

 Зеленіє, вмивається

 Дрібною росою.

 Споконвіку вмивається,

 Сонце зустрічає…

 І нема тому почину,

 І краю немає!

 ***

Тече вода з-під явора

Тече вода з-під явора

Яром на долину.

Пишається над водою

Червона калина.

Пишається калинонька,

Явор молодіє,

А кругом їх верболози

Й лози зеленіють.

Тече вода із-за гаю

Та попід горою.

Хлюпощуться качаточка

Помеж осокою.

А качечка випливає

З качуром за ними,

Ловить ряску, розмовляє

З дітками своїми.

 ***

Садок вишневий коло хати

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть.

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають, ідучи, дівчата,

А матері вечерять ждуть.

Сім’я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати,

Так соловейко не дає.

 ***

Зоре моя вечірняя,

Зійди над горою

Поговоримо тихесенько

В неволі з тобою.

Розкажи, як за горою

Сонечко сідає,

Як у Дніпра веселочка

 Воду позичає.

Як широка сокорина

Віти розпустила….

А над самою водою

Верба похилилась…..

 ***

Встала весна, чорну землю

Сонну розбудила,

Уквітчала її рястом,

Барвінком укрила.

А на полі жайворонок,

Соловейко в гаї -

Землю, убрану весною,

Вранці зустрічають...

  ***

Вітер з гаєм розмовляє...

Вітер з гаєм розмовляє,

Шепче з осокою,

Пливе човен по Дунаю

Один за водою.

 Пливе човен води повен,

 Ніхто не спиняє,

 Кому спинить — рибалоньки

 На світі немає.

 ***

Заповіт

Як умру, то поховайте

 Мене на могилі,

 Серед степу широкого,

 На Вкраїні милій,

 Щоб лани широкополі,

 І Дніпро, і кручі

 Було видно, було чути,

 Як реве ревучий.

Поховайте та вставайте,

 Кайдани порвіте

 І вражою злою кров'ю

 Волю окропіте.

 І мене в сем'ї великій,

 В сем'ї вольній, новій,

 Не забудьте пом'янути

 Незлим тихим словом.

линеечка