Ласкаво просимо до нашого садка!

Виховуємо юного патріота

Патріотичне виховання дітей в дошкільному закладі

садок  Патріотизм – любов до Батьківщини, одне з найбільш людських почуттів. Патріотизм лишається одним з небагатьох понять, які є основоположними, головними у вираженні громадянських почуттів, найвищих засад духовного світу людини. Виховати свідомого громадянина і патріота означає сформувати в дитині комплекс певних знань, особистісних якостей і рис характеру, що є основою специфічного способу мислення та спонукальною силою у повсякденних діях, вчинках, поведінці.

Першооснова усвідомлення патріотичних почуттів – знання про рідний край. Саме на осмисленні найвідоміших і найближчих явищ, подій та деталей формується національна свідомість дитини й перед нею розкриваються перспективи пізнання світу. У дошкільному віці ми ставимо перед дітьми запитання:

  1. Як називається твоя країна?
  2. Як називається місто, в якому народився і живеш?
  3. Що означає ця назва?
  4. Де народилися твої тато і мама?
  5. Як звуть твоїх дідусів та бабусь? Що цікавого із їхнього життя ти знаєш?
  6. Що ти знаєш про вулицю,  на якій  ти живеш?
  7. Які пам’ятники ти бачив, кому вони присвячені?

У дітей мають скластися поняття про сім’ю, родину, рід. Виховуватися любов до своїх рідних, близьких; має сформуватися уявлення про своє родове дерево.

маленькі українці

  Щоб діти стали народом, творцями своєї долі, необхідно, аби вони за час перебування у дошкільному закладі міцно засвоїли духовність, культуру рідного народу, глибоко перейнялися його національним духом, способом мислення й буття. Всі ці якості треба виховувати у дітей на засадах народознавства. Педагогічний аспект народознавства спрямований на те, щоб діти розумом і серцем засвоїли народну мораль, певні норми поведінки, етику і естетику побуту, культуру, оволодівали  вміннями та навичками трудової діяльності, фізичне вдосконалювались тощо.

 Усна й писемна творчість народу, його культурні традиції, мистецтво, мова, національні за своєю суттю і змістом, водночас вбирають у себе елементи загальнолюдської культури; національне не виключає загальнолюдське.

 Не можна сформувати патріота і громадянина, виховати висококультурну людину, переступаючи через культурно – історичні  цінності своєї нації або загальнолюдські цінності.

на занятті

 Народні традиції, звичаї та обряди об’єднують минуле й майбутнє народу, старші й молодші покоління. Традиції є основою виховання, головним механізмом формування якостей особистості. З-поміж провідних чинників, що виховують дітей, є природа і побут. Схильність сприймати виховний вплив природи закладена в українців генетично, що зумовлено їхнім споконвічним зв’язком із природою. Постійний контакт дитини із природою сприяє розвитку зв’язного мовлення, вчить їх логічно мислити на основі зіставлення різноманітних предметів і явищ, пізнання зв’язків і наслідків, користі і шкоди. Природа є джерелом добра. Її краса справляє величезний вплив на формування духовного світу людини. Могутнім засобом впливу на дитину є усна народна творчість.

 Отже, наше завдання – виховати Громадянина – патріота своєї Батьківщини, культурну, освічену людину, яка гідно представлятиме свою державу у всесвітній спільноті. Йдеться про:

-           Патріотичну самосвідомість, активність, готовність працювати для розвитку Батьківщини;

-           Знання державної мови;

-           Повагу до батьків, свого родоводу, традицій та історії, рідного народу;

-           Дисциплінованість, працьовитість, творчість, турботу про екологію рідної землі;

-           Фізичну досконалість, моральну чистоту, художньо – естетичну культуру;

-           Гуманність, шанобливе ставлення до культури, вірувань, традицій та звичаїв інших народностей.